Definition/Uk

• Original, v.1.1: English
• Translations, v.1.1: العربية • български • català • čeština • Deutsch • Ελληνικά • Esperanto • español • فارسی • français • galego • hrvatski • italiano • 한국어 • македонски • मराठी • norsk bokmål • Nederlands • norsk nynorsk • polski • português • română • русский • slovenčina • slovenščina • svenska • Tiếng Việt
• Translations, v.1.0 (update/review pending): suomi
• More in progress

Стабильная версияЦе стабільна версія 1.1 визначення. Номер версії буде обновлюватися по мірі розвитку визначення. На сторінці Definition/Unstable знаходиться доступна для правки англійська версія визначення. Більш детальну інформацію можна знайти на сторінці Authoring process, якщо ви бажаєте прийняти участь у перекладах визначення, зверніть, будь ласка, увагу на сторінку Translations.

версія 1.0

Короткий опис

Цей документ визначає «вільні твори культури», як витвори або висказування, які можуть вільно вивчатися, застосовуватися, копіюватися та/чи змінюватись будь ким задля будь яких цілей. Він також описує деякі допустимі обмеження, щодо захисту цих основних свобод. У визначенні розрізняють поняття «вільні твори» та «вільні ліцензії», які можуть бути використовані для юридичного захисту статуса вільної праці. Це визначення само по собі не є ліцензія, воно служить інструментом для визначення того, чи може твір або ліцензія вважатися «вільним».

Преамбула

Суспільний та технічний прогрес дає все більшій частині людства можливість отримувати доступ, створювати, змінювати, видавати й розповсюджувати різні види роботи — витвори мистецтва, наукові й освітні матеріали, програмне забеспечення, статті, в цілому, все, що може бути представлено в цифровому виді. Щоб здійснити ці нові можливості й створити чисельні доступні для спільного використання твори було сформовано чисельні спільноти.

Більшість авторів, незалежно від сфери діяльності, професійного чи любительского положення, проявляють непідробний інтерес до экосистеми, у котрій витвори можуть розповсюджуватись, служити основою для для інших робіт, повторно використовуватися в творчих цілях. Чим простіше повторне використання робіт та створювати на їх основі нові, завждяки цьому збагачуються наші культури.

Для забезпечення елегантної роботи цієї экосистеми, авторскі твори мають бути вільними, под «свободою» ми розуміємо:

• 'свободу використання творів — користуватися результатами їх використання;
• свободу вивчати твори — застосовувати отриманні з цього знання;
• свободу робити й розповсюджувати копії — в цілому чи часткова, інформацію чи висказування;
• свободу вносити зміни та удосконалення — розповсюджувати утворенні роботи.

Якщо автори не вживає спеціальних мір, їх роботи підпадають під дію існуючих законів про авторські права, які строго обмежують, що інші можуть зробити з роботою, а що ні. Автори можуть зроботи твір вільним, вибрав один з правових документів, відомі як ліцензії. Рішення розповсюдити свою роботу під вільної ліцензією не позбавляє автора всіх прав на твір, а надає будь кому зазначенні вище свободи.

Позначення вільних творів культури

Це Визначення вільних творів культури, і коли ми описуємо вашу роботу ми рекомендуємо посилатися на нього «це робота, що вільно ліцензується, як описано у« Визначення вільних творів культури». Якщо вам не подобається термін «вільний твір культури», то ви можете використовувати більш загальний термін «вільний зміст», чи послатися на один з існуючих рухів, яке виражає подібні свободи у більш конкретних умовах. Ми також закликаємо вас використовувати логотипи й кнопки вільних творів культури, які знаходяться в суспільній спадщині.

Доводимо до вашого відома, що подібне позначення не дає у дійсності права, описані у данному визначенні: щоб ваша робота була дійсно вільною, вона має використовувати одну з вільних ліцензій на твори культуры чи має бути передана у суспільне надбання.

Ми застерігаємо вас від використання інших термінів для позначення вільних творів культури, які не передають чітке визначення свободи, таких, як «відкритий зміст» і «у вільному доступі». Ці терміни часто використовуються для позначення матеріалів, які доступні на «менш обмежуючих» умовах, порівняно з описаними у законах про авторські права, а інколи й твори котрі «доступні в інтернеті».

Визначення вільних ліцензій на твори культури

Ліцензії — правові документи, за допомогою яких власник визначенний законом прав може передавати ці права третім особам. Вільні ліцензії на твори культури не відчуждають ніяких прав — вони завжди є доповнюючими; у разі прийняття, вони надають свободи, которі авторське право само по собі не надає. Післе прийняття, вони ніколи не обмежують і не зменьшують існуючих прав привілеїв у авторському праві.

Основні свободи

Щоб бути визнаною «вільною» по цьому визначенню, ліцензія має надавати наступні свободи без обмеження:

• Свободу використання й виконання твору. Ліцензіат повинен мати можливість як завгодно використовувати роботу, приватно або публічно. Для тих видів творів, для котрих це можливо, ця свобода повинна включати всі похідні використання («суміжні права»), наприклад, виконання й інтерпритація твору. Не повинно бути жодних виключень у відношенні, наприклад, політичних чи релігійних переконань.
• Свобода вивчення твору й впровадження інформації. Ліцензіат повинен мати можливість досліджувати твори й використовувати отримані знання будь-яким чином. Ліцензія не може, наприклад, обмежити «інженерний аналіз».
• Свобода розповсюдження копій. Копії можуть продаватися, обмінюватися чи роздаватися безкоштовно, як частина більшого твору, збірника чи самостійно. Не має бути будь-яких обмежень за об'ємом інформації, який можна копіювати. Також не має бути обмежень з приводу того, хто може копіювати інформацію, коли вона може бути скопійована.
• Свобода розповсюдження й удосконалення твору. Для того щоб надати кожному можливість удосконалювати твори, ліцензія не повинна обмежувати свободу розповсюдження зміненних версій (чи для матеріальних творів, витвори, які виникли будь-яким чином від первісного, незалежно від цілей та намірів таких змін. Однак, деякі обмеження можуть бути використані для захисту основних свобод чи для вказання авторства (дивись нижче).

Допустимі обмеження

Не всі обмеження на використання та розповсюдження протиречать основним свободам. Особливо, потреба у посиланні на авторів, симетричного співробітництва (наприклад, «копілефт»), захист основних свобод вважається допустимими обмеженнями.

Визначення вільних творів культури

Для того щоб вважатися вільною робота має бути під дією ліцензії на витвір культури, чи його правовий статус має забеспечувати основні свободи що і перераховані вище. Це, однак, не є достатньою умовою. Конкретні твори можуть бути невільними через інші причини, обмежуючі основні свободи. Ці додаткові умови визнання твору вільним наступні:

• Наявність вихідних данних. Там, де кінцева версія твору була отримана шляхом збору та обробки вихідного файлу чи кількох вихідних файлів, усі лежачі в основі початкові данні повинні бути доступні разом з самим твором на тих же умовах. Це може бути палітура музикальної композиції, використанні трьохмірній моделі, данні научної публікації, вихідний код компьютерної програми чи будь яка подібна інформація.
• Використання вільного формату. Для цифрових файлів, формат, у якому твори представленні, не повинен бути захищенний патентами, якщо це не всесвітній, необмежений, кінцевий, безмитний дозвіл на використання запатентованих технологій. Хоча невільні формати можуть іноді використовуватись з практичних міркувань, копія у вільному форматі має бути доступна для твору, яке вважається вільним.
• Ніяких технічних обмежень. Твір має бути у доступній формі, у якій відсутні технічні міри для обмеження свобод, перерахованих вище.
• Ніяких інших обмежень і заборон. Твори не мають підпадати під юридичні (патенти, договори і т.і.) чи інші обмеження (наприклад, права на недоторканність приватного життя), перешкоджаючі перерахованим вище свободам. Твір може використовувати існуючі правові механізми виключень з авторського права (щоб цитувати захищенні авторськім правом роботи), але тільки у тому розмірі, за яким воно однозначно залишеться вільним витвором.

Іншими словами, коли користувач твору, не може юридично чи на практиці використовувати свої основні свободи, витвір не може вважатися чи не має називатися «вільним».

Дивись також

• Ліцензії — обговорення окремих ліцензій питання про співвідношення їх цьому визначенню.
• Історія — о визнанні й історії цього визначення.
• FAQ — часті питання й відповіді.
• Portal:Index — тематичні сторінки про вільні твори культури.

Зміни

Нові версії цього визначення будуть випущені коли буде досягнутий консенсус (згідно з процесу авторської розробки) відносно пропонованих змін. Використовується нумерація 0.x для попередніх випусків, 1.х, 2.х для основних, та х.1, х.2 для незначних випусків. Незначнич випуск створюється, коли текст змінен таким чином, що не впливає на існуючі гіпотетичні ліцензії, підпадаючі під ці визначення.